Жизнь – это движенье, но она без наслажденья,
Если нет в ней Бога и смысла Его.
Жизнь – это подарок, но, без Бога жалок,
Каждый день прожитый на земле.
Прожигая время и живя бесцельно,
Думая все только о себе.
Эго – это грех, порок, позор, и «смех»,
Эго – это мысли, только о себе.
Никого не замечая и ворочаясь ночами,
Люди мечутся годами,
Думая, все только о себе.
*****
Если бы Иисус Христос,
Думал только о себе,
То на кресте висел другой бы, и тогда,
Дьявол царствовал везде.
Но, не таков характер Бога,
Ведь Он пошел на подвиг веры, и Голгофа,
Обагрилась Кровью Его.
Иисус нам жизнь дает и жизнь с избытком,
Иисус нам жизнь дает, но есть ошибка,
У тех, кто думает всегда, все только о себе.
Иисус нам жизнь дает,
Кому же это «нам»?
«Нам», кто о других печется и кому не пополам,
Что делают другие и как они живут,
Какие у них цели, и куда они идут,
Что ожидает завтра их,
И какова судьба у них.
Андрей Берлиз,
Павлоград,Украина
Посещаю церковь "Новое поколение". Люблю Господа, люблю людей, люблю жизнь... e-mail автора:desingeras@gmail.com
Прочитано 5002 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
